На початку травня мені в поштовий ящик прийшов вельми особливий конверт із запрошенням на весілля: моя молдавська подруга Аліна, з якою ми разом вчились в Італії (вона і залишалась там жити) виходила заміж. Оскільки часто мене запитують про відмінності італійських весіль від українських, сьогодні я вам переповім.
На це весілля мені вельми хотілось потрапити, оскільки:
а) Аліна дуже приязна і кмітлива дівчина. На підступне запитання «чому виходиш заміж?» вона відповіла дуже переконливо. Розділяючи чи не розділяючи точку зору людини все ж вагомо коли людина у своїх вчинках керується власними переконаннями. Тож приємно побувати на весіллі у особи, для якої заміжжя це обснований аргументований крок, а не просто витівка «бо так як всі».
б) Італійські весілля поважаю більше за українські, оскільки менше показухи та марнотратства на наїдки.
в) наречений Лука тривалий час займався організацією різних розважальних заходів, тож і все весілля сам організував, до найдрібніших деталей. Абсолютно за власні кошти. Я була певна, що він організував все чудово, хотілось пересвідчитись.
г) на весіллі мали бути присутніми мої колишні одногрупниці, яких я не бачила ще з випуску, тож і ця зустріч мене заманювала.
краєвид з вілли Зассо, Соспіроло
Відтак, 16-го травня я прибула на прекрасну віллу 17-го століття, яку Лука орендував для проведення заходу.
Спочатку була церемонія шлюбу, до слова кажучи, про особливості італійських весіль: перед вступом в шлюб представник закону ознайомлює молодих з основними статтями цивільного кодексу з питань сім’ї, це обов’язково. Шкода, що у нас такого нема! А то в нас воно всьо повлюбляється, наздає заяв в РАГС, через півроку їхня вічна любов проходе і вони вже сунуть зі заявами на розвід. Може якби влаштувати якийсь обов’язковий екзамен зі сімейного кодексу люди би хоч трошки по мудрішали, знали про шлюб, права та обов’язки (не лише особисті, а й майнові). Але то я так…Так от, а після ознайомлення зі статтями Цивільного кодексу наречені мають засвідчити про власну згоду на шлюб.
Тут мене дістали жіночки, які почали скімлити коли молодий відповів ствердно на питання. Ще й присюсюкували «» потім я не стрималась і ляпнула: «»Після церемонії молодята спустились східцями на подвір’я, їх засипали рисом, а потім у нас гостей була нагода поспілкуватись між собою та пригощатись з 4-х фуршет них столів: рибного, м’ясного, овочевого, сирного.
Опісля нас запросили до столиків, по 8-10 осіб за один. За столиками лише випивка, тарілки і прибори, приходять офіціанти і подають гарячі страви. Оскільки рис та макарони це в Італії перше, спочатку був рис з різними травами та спеціями, а потім були типу пельмені з рікотою під соусом.Далі була перерва і знову всі гості вийшли на подвір’я, де вже почала співати запрошена група. Співали в основному італійські молодіжні сучасні пісні. Багато з пісень рада була почути, оскільки вони були дуже популярними за час мого навчання в коледжі.
Потім нас знову запросили до столу на друге: м’ясо кабана під пивним соусом. То була така смакота, що я ще й добавки попросила.
Потім були танці. Оскільки молода молдаванка для італійців був сюрприз у вигляді молдавських весільних пісень. Гості з Молдови почали танцювати (дуже танцювитий народ скажу я вам) і то так гарно, що італійці аж знимкували.
А далі після цього дійства був святковий торт.
Потім продовжились веселощі, але щоправда вже у молодіжному форматі і з італійською музикою, для цього вже був ді-джей. Та я на цьому дійстві довго не затрималась, оскільки на світанні мусила виїжджати в аеропорт аби повертатись додому.
Загалом весілля пройшло на славу і я була дуже зустрічі з людьми, з якими колись вчилась.
31.05.2015
Ольга Врублевська
P.S. може хтось помітив – я не описувала момент дарування подарунків молодятам, банально тому що такого нема! Подарунки прийнято дарувати заздалегідь, а не в день весілля.
А фотосесію молодята мали на отакій зручній галявині:
.
Источник:
